2012 год
04.2012 г. Письмо главе Комитета по вопросам свободы слова и информации Верховного Совета Украины о проекте Закона Украины "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)" (законопроект №8711 от 20.06.2011 г.2011 год
06.2011 г. Лист Прем’єр-міністру України Азарову М.Я. та Міністру закордонних справ України Грищенку К.І. "Щодо міжнародної позиції України з питань дискримінації на основі СОГІ ".03.2011 г. СПІЛЬНА ЗАЯВА щодо припинення актів насилля і порушень прав людини за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності
К услугам бенифенциариев
На базе центра собрана фильмотека на гей-лесби тематику. Просмотр кинофильмов проводится в помещении офиса.
Gay Cinema Club каждую субботу в 16-00.
Lesbian Cinema Club в пятницу один раз в месяц в 17-30.
Перечень доступных фильмов.
Докладна інформація
про Міжнародний день
протидії гомофобії
про Міжнародний день
протидії гомофобії
| 17 травня 1991 року Всесвітня Організація Охорони Здоров'я виключила гомосексуальність з міжнародної класифікації психіатричних і поведінкових розладів. У 2005 році Луї-Жорж Тен, французький науковець та активіст гей-руху за права людини, ініціював проведення Міжнародного Дня протидії гомофобії. Звернення до Організації Об'єднаних Націй з проханням офіційно визнати цей день наразі підписали більше, ніж 15 тис. борців за права людини із 35 країн світу. Історія переслідувань: XX сторіччя Найбільш жорстоким і гомофобним періодом в історії людства по праву можна назвати епоху Гітлера-Сталіна. У 1928 році нацистська партія Німеччини заявила: «Нашими ворогами є всі ті, хто вважає, що може існувати любов між чоловіком і чоловіком, жінкою і жінкою». В перші роки правління Гітлера лесбійки, гомосексуали, бісексуали і трансґендерні люди були оголошені «сексуальними дегенератами». Чоловіків засуджували за кримінальною статтею «мужолозтво», жінок – за сфабрикованими звинуваченнями в асоціальних діях, комуністичній пропаганді тощо. Жертвами Голокосту у нацистській Німеччині стали близько 200 тис. чоловіків та жінок гомосексуальної орієнтації, з них близько 15 тис. осіб закатовано у концентраційних таборах Освенціма та Бухенвальда. Гомосексуальні люди зазнавали жорстоких тортур, також ставали жертвами нелюдських медичних експериментів. За допомогою електрошоку, гормональних препаратів, хірургічних втручань нацисти намагалися «вилікувати» гомосексуальність. Саме тому символом Міжнародного дня протидії гомофобії є рожеві трикутники, які гомосексуальні в’язні носили у нацистських таборах смерті. Рожевий трикутник - це знак докори гомофобам, знак того, до чого може привести сліпа ненависть. Сталінський режим з самого початку ставився до гомосексуальності вкрай вороже, ототожнюючи її із контрреволюційною діяльністю і буржуазною мораллю. 1934 року в кримінальні кодекси усіх радянських республік було включено статтю, яка забороняла сексуальні стосунки між чоловіками і карала порушників п’ятирічним ув’язненням у таборах і тюрмах, де ставлення до них було особливо жорстоким та принизливим. Лесбійок відправляли до психіатричних установ для лікування із застосуванням аверсивної терапії, електрошоку, хірургічних та гормональних втручань. Щорічно за статтею «мужолозтво» засуджувалося від 800 до 1,4 тис. чоловіків, а загальне число жертв кримінального переслідування гомосексуалів досягло 60 тис. Серед них – геніальний кінорежисер Сергій Параджанов, звинувачений комуністичним режимом у «зґвалтуванні члена КПРС». За сімдесят років комуністичного правління десятки тисяч ґеїв, лесбійок, бісексуалів та трансґендерних людей ставали жертвами нападів, убивств, жорстоких катувань, примусового психіатричного лікування, шантажу та переслідувань з боку органів влади та правоохоронних органів. Україна сьогодні У 1991 році Україна першою з колишніх Радянських республік скасувала кримінальне покарання за добровільні статеві стосунки між дорослими чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР), згідно із рішенням ВОЗ. Але це не викликало жодного політичного резонансу. Ніхто з вітчизняних політиків чи можновладців не виголосив палкої промови про комуністичний Голокост та зняття обвинувачень щодо гомосексуальних громадян України, ніхто не розповів про ґеїв та лесбійок - жертв комуністичних репресій. Дотепер в Україні законодавча та виконавча влада, засоби масової інформації та громадяни перебувають в полоні упередженості та стереотипів щодо гомосексуальних співвітчизників. Дотепер на підставі сексуальної орієнтації українців та українок виключають з навчальних закладів, звільняють з роботи, забороняють обіймати певні посади, відмовляють у винаймі житла. Доволі частими є випадки упередженого та принизливого ставлення до лесбійок та ґеїв при спілкуванні з державними структурами. Гомосексуальні сім‘ї в Україні позбавлені прав та свобод, передбачених законодавством для гетеросексуальних сімей: права укладати громадянські партнерства, наслідувати майно у випадку смерті партнерки/партнера, опікуватись дітьми партнерки/партнера, медичного страхування гомосексуальної родини, банківських кредитів, а також соціальних пільг з догляду за дітьми та хворими членами родини. Досі інсують спроби примусового лікування гомосексуальних людей, що порушує міжнародні та вітчизняні норми права. Ґеї та лесбійки України вимагають:
Для вирішення в Україні проблеми ненависті за ознакою сексуальної орієнтації, потрібна політична воля. Нехтування з боку держави нагальними потребами ЛҐБТ спільноти посилює соціальну напругу в суспільстві, призводить до гальмування інтеграції України до демократичного європейського та світового співтовариства. Держава має приділяти належну увагу забезпеченню прав ґеїв і лесбійок також і в контексті адаптації національного законодавства до міжнародних правових норм. Нам не потрібні особливі, специфічні права; ми потребуємо можливості повною мірою користуватися нашими законними, фундаментальними правами та свободами, які були б забезпечені ефективними механізмами реалізації. І яка ж з того користь Україні?
Ми впевнені, що в Україні повинен ствердитися новий спосіб державного мислення, за яким громадяни не поділятимуться на «своїх» та «чужих», «гарних» і «поганих», «правильних» і «неправильних», — спосіб державного мислення, за яким, натомість, визнаватиметься та впроваджуватиметься на практиці рівність усіх громадян у своїх правах та свободах, а честь і гідність людини виступатимуть найвищою соціальною цінністю. ІНФОРМАЦІЙНІ САЙТИ ЛҐБТ-СПІЛЬНОТИ УКРАЇНИ
|
